ДУХ ГІР ТА ЗЕМЛІ ВІД МИХАЙЛА СТОВП’ЮКА

Травник та краєзнавець відкрив музей і розпочав у Верховині виробництво бальзамів та настоянокЛюдина в усі часи свого існування не залишалася тільки спостерігачем величі й краси природи. Вона здавна із вдячністю використовувала її щедрі дари, намагалася їх зберегти й вивчити. До таких належить Михайло СТОВП’ЮК із села Спас Коломийського району, котрий створив у рідному селі виробничі потужності «Фамілійного бренду сім’ї Стовп’юків» з випуску чаїв та іншої екологічної продукції. Розробив власні рецепти сотень чаїв, настоянок, бальзамів. Виготовляють їх на базі підприємства у Верховині – ТзОВ «Верховинка», адже високогірні трави – набагато корисніші, ніж ті, що ростуть у низинних районах.Ще будучи студентом біологічного факультету Чернівецького університету, Михайло Стовп’юк прагнув бути ближче до природи, до землі. Зміг поєднати теоретично-практичну базу науки з практичною народною медициною, знаннями гуцулів, що передаються з покоління в покоління. Часто вирушав у напрямку Шибеного, Дземброні, Бистреця, ходив полонинами. У високогір’ї збирав і вивчав зілля. Сушив і виготовляв з них екстракти й різні настоянки. Уже тоді переконався, що цей край дуже багатий на лікарську сировину природного різнотрав’я.Доля так розпорядилася, що всередині 1980-х років його направили вчителювати у початкову школу на присілку Синиці на Верховинщині. Тож отримав можливість ще більше спілкуватися з місцевим населенням, особливо із старожилами. Ті ж старші люди сказали, що кожна рослинка, якщо її зібрати в певний час і вміло застосувати, має виняткові цілющі властивості.У середині 90-х років зрозумів, що треба рухатися далі обраним шляхом, і тоді поставив собі за мету відтворення лікарських рослин, занесених до Червоної книги. Окремі з них вдалося вивести і вирощувати у промислових масштабах, що здійснюють учні пана Михайла і свою продукцію експортують за кордон.Днями Михайло Стовп’юк, котрий присвятив усе своє життя дослідженню та збору лікарських рослин, втілив чергову свою мрію в життя – відкрив Музей лікарських рослин та карпатського рільництва у Верховині на вул. Жаб’євська 172-Б (у мікрорайоні колишнього лісокомбінату).Ніби в казку, на екскурсію до музею запрошує засновник і травник Михайло Стовп’юк. Він тут пропонує відвідувачам дізнатися, як розпочиналося життя та розвивається на карпатських теренах через ери та століття. В експозиції – артефакти від давніх часів створення життя на Землі і до наших днів. Наприклад, має серед експозицій найстарішого жителя планети – скорпіона, що застиг в янтарі.Метою роботи музею є ознайомлення з лікарськими рослинами рідного краю та поглиблення знань про ці рослини, також в музеї особливу увагу приділяють лікарським рослинам, занесеним до Червоної книги України. Розмаїття рослин, що з ранньої весни до пізньої осені звеселяють наш зір, то не лише життя рослин, а й наше – людське життя. Бо кожна – ніби й непомітна рослина – цілюще джерело здоров’я. Цікавинкою також є метеорит «Княгиня», який знайшли у 1982 році. У скляних баночках зі спиртом замочені різне коріння, серед яких рідкісний корінь мандрагори, рослини, гриби, плазуни.Відділи алхімії, та про магію рослин, які використовували в мольфарстві. Звичайно, як тут не обійтися без розповіді про славнозвісного мольфара Михайла Ничая, син якого був також присутній на відкритті музею. Господар зібрав чималу колекцію друкованих видань про лікарські рослини. Окремою гордістю є гербарій – десятки зібраних і засушених лікарських рослин, експозицію яких представ на стінах новоствореного музею.– Традиційно музеї асоціюються у нас з експонатами за склом і табличками «не торкатися», – каже Михайло Стовп’юк. – Та світ змінюється і люди, а особливо діти не прагнуть лекцій та наукових фактів, вони потребують інтерактиву. Ми намагаємось відповідати запитам наших відвідувачів. Наприклад, після проведення екскурсії пропонуємо продегустувати нашу продукцію.Для цього поряд є дегустаційна зала із сублімованою продукцією: карпатські бальзами (за старовинними рецептами), автентичні лікери, гіркі настоянки, бальзамові настоянки, цілющі напої, солодощі, джеми, фіточаї, фітонапої, медова продукція, галярети, приправи, варення з карпатської сировини та кава за особливим рецептом. І все це не тільки можна придбати за доступною ціною, а й дізнатися, що в яких дозах і від чого вживати.Потім господар провів екскурсію у виробничих цехах, де ознайомив із процесом виробництва напоїв, настоянок, бальзамів, тоніків та розливу мінеральної води «Верховинка», де працевлаштовано сім осіб. Розповів, як проводять змішування, додавання основи для бальзаму – екстракти з рослин. А виготовляють близько 20 видів різноманітних напоїв. Приємно, що серед цього переліку є бальзам під №1 «Верховина». Окрім нього ще пропонують «Бальзам Карпатський», «Чорногора», настоянки «»Золотий корінь», «Гірський дубняк», «Карпатський калган». Серед продукції є напої й для жінок – настоянки «Василина», «Дика ружа», «Кленова», «Жерепова», бальзам «Гуцулка Ксеня» та багато інших, які травник виготовляє за власними рецептами.Тут присутні дізналися (і були здивовані), що на підприємстві цілодобово чергують на пості та контролюють процес виробництва підакцизних товарів представники державної податкової служби. Щоби запустити виробництво, довелося пройти складні етапи у період близько трьох років, щоб отримати відповідну ліцензію, зареєструвати назви продукції тощо.Також підприємець розповів, що паралельним досягненням є випуск у районі питної води, яка має стати основою підприємницького виробництва на Верховинщині, бо вода тут одна з найчистіших. «Ми замовляли відповідні аналізи у лабораторіях столиці, – зазначав Михайло, – які це тільки підтвердили. Вода, яку використовуємо, не має високого вмісту мінералів, а, власне, є питною високої якості. Окрім цього, отримала статус «дитячої води». Як підтвердили аналізи, цю воду можна давати для споживання дітям від народження». До речі, варто відзначити, що віднедавна свою продукцію «Верховинка» пропонує споживачам у центрі селища, з торгової точки поряд із поштою. Насамкінець, гості вітали краєзнавця і травника Михайла Стовп’юка з втіленням мрії в життя та вручили йому подарунки для поповнення експозицій музею.